Історичні персоналії

ГЕТЬМАНИ УКРАЇНИ

ДМИТРО ВИШНЕВЕЦЬКИЙ (1556 – 1563 рр.)

Дмитро «Байда» Іванович Вишневецький — українсько-литовський магнат на Волині, князь гербу Корибут з династії Гедиміновичів. Козацький ватажок, гетьман. Дмитро Вишневецький народився в 1517 році в місті Вишнівці. У 1548 -1549 роках під головуванням Бернарда Претвича, Вишневецький брав участь у походах на Очаків — форпост Османської імперії. На початку 50-х pp. XVI ст. він уже був черкаським та канівським старостою й організував /читати .docx

ПЕТРО КОНАШЕВИЧ-САГАЙДАЧНИЙ (1616-1621 рр.)

Петро Конашевич-Сагайдачний — український полководець, гетьман реєстрового козацтва, кошовий отаман Запорізької Січі. Організатор успішних походів запорозьких козаків проти Кримського ханства, Османської імперії та Московського царства. /завантажити.docx

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1648 – 1657 рр.)

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (1595–1657) – визначний український політичний і державний діяч, полководець, гетьман України (1648– 1657). Засновник Української Козацької держави. /завантажити.docx

ЮРІЙ ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1657 р.)

Гетьманування Юрія Хмельницького відбувалося з перервами три рази – аналогів в історії України немає. Однак кількість ще не означає якість. Син великого Богдана Хмельницького ніколи не планував стати гетьманом так швидко – вся надія була на Тимоша. Однак смерть старшого сина підштовхувала старого гетьмана до того, аби замість себе залишити на посаді Юрія. Емоції брали своє, а інтриги ..старшини підштовхували до невиправданих рішень. /завантажити.docx

ІВАН ВИГОВСЬКИЙ (1657 – 1659 рр.)

Патріот України, один із найвизначніших українських діячів середини XVII ст., політик, дипломат, професійний, високої кваліфікації державний керівник, воєначальник. Він повстав проти панування Московії в Україні й відстоював незалежність Української держави.

Іван Виговський — виходець із дрібної української шляхти — народився десь на початку другого десятиріччя XVII ст.. Закінчивши Києво-Могилянську колегію, Виговський розпочав службову кар'єру наприкінці 30-х років XVII ст. /завіантажити.docx

ІВАН БРЮХОВЕЦЬКИЙ (1663 – 1668 рр.) ЛІВОБЕРЕЖНИЙ

І.М.Брюховецький народився біля Диканьки на Полтавщині. Вперше він згадується в реєстрі Чигиринської сотні. Був старшим слугою (конюшим) у резиденції Богдана Хмельницького та виконував деякі дипломатичні доручення гетьмана. В 1659 р. Брюховецький під час гетьманських виборів їздив на Запоріжжя, щоб схилити запорожців підтримати кандидатуру Юрія Хмельницького. У складних обставинах Юрій Хмельницький розгубився, не дотримав присяги цареві, відновив Гадяцьку угоду 1659 року, за якою Україна шукала захисту Польщі. Цей вчинок викликав невдоволення лівобережних полків, і вони відмовилися слухати Юрія, заявивши, що хочуть мати нового гетьмана, вірного цареві. 1663 р. цар видав указ про вибори нового гетьмана. /завантажити.docx

ПАВЛО ТЕТЕРЯ (1663 – 1665 рр.) ПРАВОБЕРЕЖНИЙ

Після смерті Богдана Хмельницького, боротьба за гетьманську булаву розгорнулася здебільшого між його родичами: зятями Іваном Нечаєм і Павлом Тетерею; шуряками Якимом Сомком і Василем Золотаренком, а також Іваном Виговським, рідний брат якого, Данило, теж був зятем Б. Хмельницького. Кожен з них вважав, що родинні зв'язки з великим гетьманом та заслуги в часи Визвольної війни дають їм право на гетьманство. А терпів від цих чварів, що невдовзі вийшли й поза межі родини, український народ. /завантажити.docx

ДЕМ'ЯН МНОГОГРІШНИЙ (1668 – 1672 рр.) ЛІВОБЕРЕЖНИЙ

Гетьман Лівобережної України 1668—1672 рр. Рік народження невідомий. Походив із селян. Активний учасник визвольної війни 1648—1654 рр. У чині генерального осавула підписував Зборівську угоду 1649 р. В 1665— 1668 рр. — чернігівський полковник.

У 1668 р. П. Дорошенком призначений наказним Сіверським гетьманом. У кінці того самого року в Новгороді-Сіверському старшинська рада обрала його гетьманом Лівобережної України. /завантажити.docx

ПЕТРО ДОРОШЕНКО (1665 – 1676 рр.) ПРАВОБЕРЕЖНИЙ

Дорошенко Петро Дорофійович (1627 - 19 листопада 1698) - визначний український державний, політичний та військовий діяч, гетьман України (1665 - 1676). Козацький полковник, активний учасник російсько-української війни (1658-1659). Ставши у 1665 р. гетьманом Правобережної України, поставив собі за мету кінцеве звільнення її від поляків.

У 1667 р. завдяки турецьким військам добився від польського короля визнання суверенітету гетьманату на Правобережній Україні. /завантажити.docx

                                                                        МИХАЙЛО ХАНЕНКО (1669 – 1674 рр.) ПРАВОБЕРЕЖНИЙ

Михайло Ханенко був останнім гетьманом пропольської Правобережної України (1669—1674). Але якщо досвідчений державний діяч, генеральний писар в уряді Хмельницького Іван Виговський намагався й далі продовжувати політику Богдана, боровся за незалежну Українську державу, одним із творців якої він був, то його наступники Павло Тетеря і Михайло Ханенко слухняно виконували задуми польського шляхетського уряду щодо України. /завантажити.docx

ІВАН САМОЙЛОВИЧ (1672-1687 рр.) ЛІВОБЕРЕЖНИЙ

Іван Самойлович (р. в. невід. - помер 1690) походив з родини священика і замолоду навчався у Києво-Могилянській колегії. За часів Многогрішного зробив блискучу кар'єру: спочатку став полковником Чернігівським, а згодом (1669) генеральним суддею Лівобережної України. Одначе вдячним за ці призначення Многогрішному не був. Навпаки, зрадою видав свого патрона росіянам. Після цього йому, ясна річ, не лишалося нічого іншого, як до кінця служити російському цареві. /завантажити.docx

ІВАН МАЗЕПА (1687 – 1709 рр.)

20 березня 1639 року у селі Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області) народився видатний державно-політичний і культурний діяч кінця XVII – початку XVIII століття, гетьман України Іван Мазепа.

Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років. Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури. /завантажити.docx

ІВАН СКОРОПАДСЬКИЙ (1708 – 1722 рр.)

Генеральний бунчужний, генеральний осавул та стародубський полковник. З 1708 по 1722 рік гетьман Лівобережної України. Іван Скоропадський народився в 1646 році в Умані в родині православного шляхетського роду з Підляшшя та Брацлавщини. За деякими відомостями, матір’ю майбутнього гетьмана була одна з представниць княжого дому Чарторийських. Іван добре навчався та закінчив Києво – Могилянську академію. /завантажити.docx

ПАВЛО ПОЛУБОТОК (1722 – 1724 рр.)

Павло Полуботок народився в 1660 році в заможній родині козаків на хуторі Ст. Полуботівка. В 70-х роках закінчив Києво – Могилянську академію, а близько 1680 року одружується з Євфимією Самойлович, племінницею Івана Самойловича, яка народила Павлу п’ятьох доньок. Закінчивши академію Полуботок служить у Війську Запорозькому й отримує ранг значкового товариша. /завантажити.docx

ПИЛИП ОРЛИК (1710 - 1742рр., ПРАВОБЕРЕЖНИЙ ДО 1714 р., В ЕМІГРАЦІЇ ДО 1742 р.)

Народився Пилип Орлик 11 жовтня 1672 року в селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині. Рід Орликів походить із старої баронської фамілії, поширеної у Чехії, Моравії та Шлезьку. Один з представників цього роду за часів гуситського руху ХIV — початку ХV ст. перебрався до Польщі, а відтак до Литви. Саме від цієї лінії й походять предки Пилипа Орлика. /завантажити.docx

ДАНИЛО АПОСТОЛ (1727 – 1734 рр.)

Данило Апостол – український політичний, військовий та державний діяч. Був Гетьманом Військо Запорізького, головою Гетьманщини на Лівобережній Україні з 1727 по 1734 роки, гетьманом Глухівського періоду, представником козацького роду Апостолів волоського походження. Народився 4 грудня 1654 року в с. Великі Сороченьці (Полтавщина) в сім’ї миргородського полковника Павла Апостола. Данило Апостол був прихильником політики гетьмана Івана Мазепи та одним з активних учасників розроблення положень українсько-шведського союзу. /завантажити.docx

КИРИЛО РОЗУМОВСЬКИЙ (1750 - 1764)

Народився Кирило Розумовський 18 березня 1728 року в селі Лемеші Козелецької сотні Київського полку в родині бідного козака Григорія Розумовського. Своїй кар’єрі Кирило зобов’язаний старшому брату Олексію, який маючи чудовий, особливий голос потрапив до царського хору Єлизавети. Говорять, що імператриця та український козак Олексій таємно одружились, за що родина Розумовських отримала графський титул. Олексій турбуючись за освіту свого меншого брата відправив Кирила на навчання до Європи. /завантажити.docx

ПАВЛО СКОРОПАДСЬКИЙ (29.04 – 14.12.1918 р.)

Павло Петрович Скоропадський — український громадський та політичний діяч, військовик. ГетьманУкраїнської Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). Народився 15 травня 1873 року у німецькому місті Вісбадені в родині офіцера армії Російської імперії Петра Скоропадського. Дитячі роки провів у родовому маєтку Тростянець Харківської губернії. Освіту Павло розпочав з Стародубської гімназії. 1886 року Павло вступив до Петербурзького Пажеського корпусу, успішно закінчив його у 1893 році. Його призначили на службу до Кавалерґардського полку. /завантажити.docx