Чи задумувалися ви над тим, який багатостраждальний наш український народ? В історії - війни, що неоминули, революції, голодомори, терор, звинувачення в націоналізмі, бо чомусь не можна було будувати власну державу, депортації, репресії. Всього і не перерахуєш. За цими слова мільйони життів. Як болісно спостерігати, коли щотижня на телеекранах горить свічка. Останньої суботи листопада ми вшановуємо пам`ять жертв голодоморів, які визнано геноцидом українського народу. Голодомор 1921 - 1923 років майже мільйон життів, 1932 - 1933 роки дослідники розійшлися в думках, від 4 до 10 мільйонів, 1946 - 1947 роки знову мільйон життів. Ці голодомори не були наслідками стихійного лиха. Це були сплановані системні заходи по винищенню свободолюбивого, непокірного, гордого українського народу. Бажання зламати віру і волю. Як? Через вбивство Голодом! Все сталося швидко. Примусова хлібозаготівля, ліквідація найзаможніших господарств, колективізація, «розкуркулення» і народ голодує. Про це не можна було писати, говорити, закликати про допомогу і, навіть, думати. Цифри говорять самі за себе. Через рік восени за парти не сіли близько двох третин учнів. Голодомор став зброєю масового винищення. Факт голоду замовчувався майже до розвалу Радянського Союзу. Збиралися факти, розсекречувалися архіви, друкувалися книги, збиралися свідчення і ось сьогодні вже ми можемо черпати інформацію про події та жертви терору голодом. Видано Національну Книгу пам`яті жертв голодомору в Україні по областях. В книзі зібрані прізвища людей, які померли в результаті нелюдської жорстокості, справжнього мору. В книзі Дніпропетвовської області вміщено і прізвища наших односельців по Шандрівській сільській раді. Це дорослі і діти, думаю, що їх було набагато більше. Давайте згадаємо цих людей.